Сильні вітри, шквали, смерчі, урагани – стихійне лихо, яке виникає в будь-яку пору року. Синоптики відносять їх до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше всього вдається оголосити штормове попередження.

Внаслідок поривів вітру ламаються дерева, рекламні конструкції, пошкоджуються покрівлі будівель тощо. Тому потрібно пам'ятати основні, елементарні правила поведінки, з допомогою яких, в таких випадках, можна убезпечити себе.

Вікна! Всі вікна в будинку або квартирі при сильних шквальних вітрах повинні бути щільно зачинені. При особливо сильних вітрах (ураганах) можна заклеїти віконні шиби смужками скотчу по діагоналі (буквою Х), це вбереже від осколків, якщо вітер виб'є скло. До речі, саме так заклеювали вікна під час війни при бомбардуваннях.

Балкони! З незасклених балконів і лоджій слід прибрати абсолютно всі предмети, які можуть при сильному вітрі випасти назовні (горщики, банки, ящики, пляшки і т.п.). Були випадки, коли з кутових засклених балконів злітали старі вікна разом з рамами при ураганах.

Кадастровий номер земельної ділянки — індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її  державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Для чого потрібен кадастровий номер

Присвоєння кадастрового номера — обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин, що здійснюється шляхом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці/земельним ділянкам  присвоюється нові кадастрові номери.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. 

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцезнаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Основні випадки, в яких виникає необхідність встановлення меж земельної ділянки:

• втрата чи пошкодження раніше встановлених межових знаків;
• проведення будівельних робіт на земельній ділянці (в т.ч. при встановленні огорожі земельної ділянки);
• під час вирішення межових спорів з власниками сусідніх земельних ділянок;
• буріння свердловин;
• придбання земельної ділянки новим власником та інші.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Всі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю.

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ – ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ПЛАТІЖ.

Платниками податку є:

-власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

-землекористувачі.

Об’єктами оподаткування є:

-земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

-земельні частки(паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування для розрахунку земельного податку є:

-нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації — для земель, нормативна грошова оцінка яких проведена;

У вихідні дні на Житомирщині та Рівненщині мисливські господарства відкривають сезон полювання на пернату дичину, а саме:

-на качок (крім гоголя, черні білоокої, черні червонодзьобої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів, черні червонодзьобої, нерозня, креха середнього, каменярки, казарок білощокої та червоноволої);

-лиску, норця великого, куликів сіру гуску (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьоби, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайнака, крем’яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, малого, великодзьобого, галстучника, пісочників, плавунців, бранця великого);

-на голубів (крім голубів – синяка), перепілку.

Термін дії сезону полювання на пернату дичину: з 16 год. 07 серпня по 28 листопада 2021 року включно.

Днями полювання є субота, неділя, а на дичину вирощену на фермах та випущену в угіддях під постріл днем полювання є середа.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» мисливці мають право полювати з наступними документами: