Звягельська районна рада

Розширено коло осіб, які мають право на на безоплатну вторинну правову допомогу. 20 травня набирав чинності Закон України №2238-IX «Про внесення змін до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу» (https://bit.ly/3MwxvGn), прийнятий Верховною Радою України 3.05.2022 року.

Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту.

Відтепер потерпілі від сексуального насильства та катувань можуть звернутися до системи надання безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Юристи системи надання безоплатної правової допомоги допоможуть їм скласти позовні заяви та інші документи процесуального характеру у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень.

Вишиванка – потужний сакральний символ нашого генетичного коду, в якому зашифровані наша волелюбність, незламність, неймовірна сила духу і всепереможна життєлюбність.

Цьогоріч День вишиванки не такий як завжди, він припадає на 85-й день війни у нашій рідній Україні.

Ми, українці – нація, яка показала всьому світу свою мужність, незламність та єдність!

Ми обов'язково переможемо! Заради мирного майбутнього наших дітей.

Нехай цього дня вишиванка стане нашою духовною бронею!

Все буде Україна! 

Щорічно 18 травня в Україні вшановують пам’ять понад 200 тисяч кримських татар, яких радянська влада примусово вивезла з Криму в 1944 році. Внаслідок насильницької депортації вони втратили дім, батьківщину, рідних, а багато хто – і життя. У 2015 році Верховна Рада України визнала цей злочин комуністичного режиму геноцидом кримськотатарського народу.

Головна хвиля депортацій відбулася 18–20 травня 1944 року. Офіційно радянська влада обґрунтувала свої дії звинуваченням всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами! Заборона кримським татарам повертатись на батьківщину діяла до 1989 року. А по-справжньому їхнє повернення стало можливим лише після відновлення Україною незалежності в 1991 році.

«Ця злочинна акція забрала життя десятків тисяч людей і ледь не призвела до втрати батьківщини цілим народом. Московські вожді – як тоді, так і зараз – намагаються на підставі надуманих звинувачень «розв'язати національне питання», де-факто вчиняють немотивовану агресію та геноцид. З 2014 року в результаті злочинної тимчасової окупації Кримського півострова російське керівництво знову повернулося до переслідування, дискримінації та незаконного насильства проти кримськотатарського народу. Єдиний спосіб це припинити – якнайшвидше вигнати окупантів та відновити суверенітет України над Кримом. До того ж часу пам’ять про історію кримських татар, як, власне, і їх життя, в окупації перебувають під серйозною загрозою», – голова Український інститут національної пам'яті Anton Drobovych.

Кримські татари, які залишилися в Криму, з початком російської окупації зазнають переслідувань:

-у 2016 році підконтрольний Росії так званий «Верховний суд Криму» заборонив діяльність Меджлісу кримськотатарського народу;

На Житомирщині працює «гаряча лінія» Житомирської обласної військової адміністрації для внутрішніх переселенців. Тут можна дізнатися про наявні вільні місця для розміщення людей, яких війна змусила покинути власні домівки.

Номери телефонів:

0987244268 – Юрій ПРОКОПЕЦЬ;

0971087058 – Наталія НАГОРНА.

Якщо вам потрібно місця для поселення внаслідок термінової евакуації, зверніться за номерами «гарячої лінії».

Повідомте своє місце та кількість осіб, що потребують поселення. Координатори направлять вас до найближчого місця вільного поселення та повідомлять про подальші дії.

Також «гаряча лінія» збирає інформацію для надання законним представникам допомоги з евакуацією дітей за кордон.

Джерело: Житомирська ОВА

17 травня відкрився вже 47-й в області та 6-й - у Новоград-Волинському районі #поліцейський__офіс. У приміщенні сільської амбулаторії обладнані кабінети для роботи дільничного та ювенальних поліцейських, а також наявна кімната відпочинку.

Участь у відкритті поліцейської станції взяли представники органів місцевої влади та місцевого самоврядування, жителі територіальної громади та поліцейські.

- До складу нашої територіальної громади входить 11 населених пунктів, в яких проживають понад 3700 громадян. Я сподіваюсь на тісну співпрацю, адже ми маємо багато планів щодо подальшого розвитку, - розповідає голова Пищівської територіальної громади Андрій Радулевич.

У поліцейському офісі створені комфортні умови та належно обладнані службові кабінети з робочими місцями дільничного офіцера та ювенального інспектора.

Голова Новоград-Волинської районної ради Артур Загривий та директор Благодійного фонду «Нехай твоє серце б'ється», депутатка районної ради Наталія Нагорна 16 травня завітали до Новоград-Волинського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Житомирської обласної ради.

В рамках спільної гуманітарної ініціативи благодійного фонду та районної ради було передано продукти харчування та ковдри-антистрес, які мають розслабляючу, терапевтичну дію при безсонні та після стресових станів, для вимушено переміщених осіб, які тікаючи від війни залишили свої домівки та тимчасово проживають в гуртожитку ліцею. «Сподіваємося, що наша допомога дозволить переселенцям, які знайшли тут прихисток, почуватися більш комфортно та швидше відновити свій емоційний стан» - зауважила Наталія Нагорна.

Як підкреслив директор навчального закладу Віктор Онищук: «З 28 березня ліцей відкрив свої двері для поселення вимушено переміщених осіб, розгорнувши для цих цілей 85 ліжко-місць. Звичайно, ніхто навіть не сумнівається, що перемога буде за нами і вже скоро ці люди зможуть повернутися у свої міста та села. Однак, наразі наше завдання – створити максимально зручні умови для їх проживання у нашому ліцеї».

Фахівці системи безоплатної правової допомоги по всій території України, що підконтрольна нашому Уряду, розповсюджують серед громадян, особливо в місцях скупчення внутрішньо переміщених осіб, 5 нових друкованих буклетів про деякі правові питання, що особливо актуальні в умовах воєнного стану.

Теми буклетів:

Як отримати статус внутрішньо переміщеної особи (https://bit.ly/3NfPNvd)

Категорія «внутрішньо переміщена особа»: про правову допомогу та соціальні виплати від держави (https://bit.ly/3l9dLMJ)

Умови, призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю (https://bit.ly/3NfYOoq)

Порядок оформлення спадщини в умовах воєнного стану (https://bit.ly/37GWkjx)

Компенсація витрат здавачам житла за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб (https://bit.ly/3lbi6iF)

14 травня 2022 року відійшов у вічність історик-краєзнавець, громадський діяч, Почесний громадянин міста Новограда-Волинського Тригуб Іван Лукич.

Голова Новоград-Волинської районної ради, депутати та виконавчий апарат районної ради висловлюють щирі співчуття рідним і близьким знаного краєзнавця та історика-дослідника. Тригуб Іван Лукич був надзвичайно талановитою та багатогранною людиною!

Вічна пам’ять.

_______________________________

 Тригуб Іван Лукич народився 10 січня 1937 року у с. Слобода Кагарлицького району Київської області. У 1951 році закінчив Ужгородський університет за спеціальністю «вчитель історії». З 1984 року працював у Новоград-Волинському промислово-економічному технікумі (нині - політехнічний фаховий коледж).

Щороку у третю неділю травня в Україні вшановують усіх репресованих, що стали жертвами нещадної радянської системи. У цей день нас об'єднує пам'ять про трагічні сторінки в історії країни, коли тисячі людей були необґрунтовано піддані репресіям, звинувачені в злочинах, відправлені на заслання, позбавлені життя.

15 травня на знак вшанування пам’яті жертв політичних репресій голова Новоград-Волинської районної ради Артур Загривий, голова Брониківської територіальної громади Надія Залевська та працівники Брониківської сільської ради, зокрема, начальник відділу освіти, молоді та спорту Світлана Павлюк і начальник відділу у справах дітей Тетяна Лосовська, схилили голови у скорботній хвилині мовчання та поклали квіти до Меморіалу Пам’яті у с. Перемога.

День пам'яті жертв політичних репресій раніше був сумною датою-нагадуванням про трагічне минуле нашого народу. Зараз окупанти так само знищують українців за любов до своєї землі, прагнення жити вільно, за те, що народилися з Україною в серці. Але українці вистояли тоді, переможемо і тепер!

Вічний спокій тим, хто загинув унаслідок політичних репресій. Вічна пам’ять безневинно загиблим та закатованим українцям!

Після широкомасштабного вторгнення рф, терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській Росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. З огляду на все, що ми знаємо про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, з огляду на відомості, які надходять з окупованого Херсона, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення.

Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.

В умовах війни немає змоги масово вшанувати пам’ять жертв політичних репресій у Биківні під Києвом чи інших місцях, як це було в минулі роки. Проте людська пам’ять не знає кордонів, тому цього року віддати шану безневинно вбитим можна на будь-якій локації – вдома, за кордоном, в укритті, у прихистку – згадати тих, кого свавільно закатував одвічний ворог, поділитися інформацією з іншими.