«За результатами позачергового засідання Державна комісія з питань техногенно-екологічної небезпеки та надзвичайних ситуацій вирішила скасувати з 00 години 00 хвилин 05 травня 2021 року “червоний” рівень епідемічної небезпеки на території Житомирської області, та застосувати обмежувальні заходи передбачені для “жовтого” рівня епідемічної небезпеки» – про це повідомив міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов.

 Як повідомляють на офіційному сайті Житомирської ОДА: "«жовтий» рівень епідемічної небезпеки передбачає, зокрема  такі карантинні обмеження:

 -масові заходи дозволяються лише за участі до 30 людей, з наповненістю 1 людина на 4 м² або заповненістю залу до 50%;

 -заборонено відвідувати установи соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку;

 -заборонена робота кафе, барів, ресторанів після 22:00 та до 07:00. Але дозволяється адресна доставка і навинос;

 -перевезення пасажирів відбувається тільки в межах сидячих місць;

 -обов’язково носити маски або респіратори у громадських будівлях.

 Нагадуємо, що рішенням позачергового засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на території Житомирської області продовжено карантин до 30 червня 2021 року.

 Пам’ятайте! За порушення норм, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19, встановлено адміністративну та посилено кримінальну відповідальність! "

Щиро вітаю з Великоднем всіх православних мешканців Новоград-Волинського району!

Нехай велике свято Світлого Христового Воскресіння наповнить ваші душі вірою, надією та любов’ю, а оселі – радістю і щастям! Нехай здійсняться всі ваші добрі задуми і справи, мрії та прагнення.

Бажаю, щоб ніколи не залишало вас і ваших рідних Боже благословення, Господня ласка зігрівала, обдаровувала міцним здоров’ям, приносила добро, мир та злагоду!

Христос Воскрес!

З повагою Артур Загривий, голова районної ради

Вітаю жителів Новоград-Волинського району з Днем праці! Нехай першотравневе свято надихає вас на творення добробуту, здійснення великих мрій і нових звершень.

Бажаю вам щастя, міцного здоров'я, натхнення у праці та наснаги заради добрих справ. Хай панує мир, злагода та добробут у ваших оселях!

З повагою Артур Загривий, голова районної ради

28 квітня Верховна Рада прийняла в цілому законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №2194.

Як повідомлялося, законопроект, зокрема, передбачає передачу землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Він також встановлює чіткий механізм порядку фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад.

Органи місцевого самоврядування отримують повноваження змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності.

Також органи місцевого самоврядування, згідно з законопроектом, матимуть повноваження затверджувати детальне планування території за межами населених пунктів.

Під час другого етапу реформи децентралізації виникли труднощі з її впровадженням. Це стосується як громад, так і районних рад. Під час прямого ефіру у «Слобідському краї» Президент Української асоціації районних та обласних рад Сергій Чернов розповів, як можна виправити ситуацію та який європейський досвід буде корисний.

– Активно проводити децентралізацію Україна почала після того, як взяла курс на євроінтеграцію. На якому етапі ми зараз?

– Конкретні кроки щодо реформи децентралізації, реформи місцевого самоврядування і територіальних органів влади ми почали з 1 квітня 2014 року, коли урядом України була затверджена відповідна концепція. На виконання цієї концепції Кабмін затвердив дорожню карту.

З одного боку, почався еволюційний рух зі створення законодавчої бази, а з іншого – об’єднаних територіальних громад. Цей шлях тривав до 2020 року, коли відбулися чергові вибори в органи місцевого самоврядування, і в державі змінився адміністративно-територіальний поділ.

Ті громади, які добровільно не об’єдналися (а їх було понад 55 % в Україні), на вибори пішли в тій конфігурації, яку затвердили в Києві (уряд схвалював Перспективні плани формування територій громад). Перший етап реформи ми завершили і перейшли до другого, але тут і застрягли.

– Чого бракує, щоб завершити другий етап?