Останні новини

ЗНАЙОМСТВО З ДЕПУТАТОМ: ВІКТОР ВОЗИНСЬКИЙ: «Хто хоче, той буде працювати»

Віктор Валеріанович Возинський поділився своїм професійним досвідом і знаннями, які стосуються його життєвої і політичної позиції, участі в житті громади для нашої рубрики «Знайомство з депутатом».

Біографічна довідка:
Народився 6 травня 1970 року у с. Федорівка. У 1987 році закінчив місцеву школу, згодом вступив на заочне відділення у Житомирський сільськогосподарський технікум. Починав працювати звичайним трактористом, механіком. Має досвід роботи у лісовому господарстві. Зараз є фізичною особою-підприємцем з надання лісозаготівельних послуг. Виростив сина, сімейний стан – розлучений. Представляє інтереси округу с. Федорівка від Політичної партії «Опозиційний блок». Безпартійний.

– Вікторе Валеріановичу,
як виникла ідея піти в депутати?

− Мені не хотілося б викривати усі подробиці цього рішення, оскільки я маю право на власну думку і погляди, але можу сказати одне –
прагнув допомогти своєму селу в розвитку. Я раніше завжди допомагав у межах своїх сил і можливостей, тому й надалі продовжуватиму цю традицію. Є проблема з дорогами, і я в силах допомогти певними матеріалами. Загалом звик робити все власними силами, тим більше, коли є така нагода. Допомагати людям і бути чесним з усіма навчив мене мій батько. Мої батьки прищепили мені певні цінності, виховали мене і сформували як особистість. Певні принципи тепер допомагають мені у професійній і політичній діяльності. Я рідко заручаюсь чиєюсь підтримкою, бо, ще раз повторюсь, звик допомагати самотужки. Крім того, змушений віддати належне моєму вчителю Станіславу Віталійовичу Островському, який був майстром лісничої справи. Саме він навчив мене любити свою роботу і все що, пов’язане з лісом. Хто хоче, той буде працювати – основне моє життєве кредо.

– Наведіть, будь ласка, деякі
показники Вашої діяльності:
кількість депутатських запитів та звернень, зустрічей із виборцями?

– З громадою я зустрічаюся майже щодня. Люди мене можуть зупинити просто на дорозі та попросити допомоги. Я не відмовляю. Стосовно депутатських запитів – ще не було нагоди подавати. До мене звертаються з конкретними проханнями. Хтось просить тверде паливо, інший – підвезти кудись, надати певні матеріали тощо.

– Назвіть головні проблеми
Новоград-Волинського району, які потрібно вирішити насамперед.

– Звісно, все залежить від фінансової підтримки. Галузь освіти, охорони здоров’я потребують матеріального забезпечення. Чому ж тоді закриваються школи? Тому що нема звідки черпати ресурси. Але якщо ми закриємо сільські школи, потрібно буде організувати перевезення дітей до інших шкіл району. Варіанти є, але шкода, що ми поки йдемо шляхом скорочення, оптимізації витрат.

– Оцініть, будь ласка, Вашу
роботу в районній раді за перші п’ять місяців. Чи вдається
реалізовувати намічене?

– Важко відповісти. Розумієте, я людина нова, намагаюсь звикнути, набувати досвіду. Спостерігаю за своїми колегами під час сесій, намагаюсь перейняти певні навики. Публічно ще не доводилось брати слово, хоча під час перерви підходжу, спілкуюсь з людьми, доводжу свою точку зору. Особисто для свого села я доклав зусиль і «залатав» ями на дорогах, допоміг фінансово школі. Крім того, для цього не обов’язково змушувати своїх підлеглих. Мені не соромно працювати своїми руками, адже це приносить велике задоволення. Я допомагав у будівництві садочка, хоча тоді всі працювали, намагалися щось зробити корисне для комфортного перебування діток. Є у нашому селі й малозабезпечені громадяни. А хто має можливість – повинен допомогти. Політик має бути порядним, відкритим для громади і людяним. Тоді будемо жити краще.

Розмовляла Інна РОМАНЮК. Фото автора.