БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА:

Народилася 21 червня 1972 року у с. Серби Ємільчинського району в сім’ї колгоспників. Там закінчила середню школу й у 1989 році вступила до Тернопільського державного медичного університету, який закінчила у 1995 році. Працювала 15 років у Рейській амбулаторії Бердичівського району на посаді завідувачки. Зараз працює завідувачкою Пилиповицької АЗПСМ. Одружена, має доньку і сина.

– Світлано Михайлівно, що спонукало Вас кандидувати у народні обранці?

– Підштовхнула моя місцева громада, яка побачила в мені лідерські та бійцівські якості. По-друге, вплинули події Революції гідності, які змусили замислитись над певними цінностями, захотілося змін на краще. У нелегкий для нас час не хочеться бути пасивною, а допомогти бодай чимось у своєму населеному пункті. Адже з маленьких успіхів починаються великі зміни.

– Як вважаєте, Вами задоволені виборці?

– Перед виборами я не давала людям багато обіцянок, а запевнила, що буду допомагати в межах розумного і можливого. Пообіцяла вдосконалювати медичну сферу, надавати якісні послуги мешканцям, щоб все функціонувало, було якісно і професійно. Досі на мою адресу не надходило жодних скарг.

– Що потрібно зробити людині, щоб заслужити Вашу повагу?

– Я ціную відкритість і здатність іти на компроміс. Порозуміння можна знайти завжди. Головне – вміти поступатись. А твердити, що всі погані, керуючись емоціями – нерозумно. Спокій і врівноваженість – перш за все.

– Вам доводилося вже подавати депутатські запити? Можете похвалитися результатами своєї праці на депутатській ниві?

– Ні, не доводилося. Але люди радяться з приводу деяких питань. Здебільшого звертаються щодо лікування, працевлаштування, оформлення допомоги на дітей, вирішення окремих сімейних конфліктів.

– А які плани на майбутнє?

– Надалі займати активну громадянську позицію. Для села Пилиповичі нагальною проблемою є відкриття дитячого садочка. Я зараз відпрацьовую всі нюанси з сільським головою, знаю усі переваги і недоліки.

– Ви мали раніше уявлення про те, як працюють депутати районної ради? Чи збіглися сподівання з реаліями?

– Звісно, мала якесь уявлення, адже були друзі та знайомі, які цим займалися. Допомагає мені в цьому професійний і життєвий досвід. Але є певні речі, які довелось відкрити для себе по-новому. Як виявилось, зовсім нелегко бути відповідальною за долю людей. Крім того, вони довірили мені свої голоси на виборах, і я думаю, що 45 % все-таки про щось говорять.

– Які стосунки підтримуєте з колегами-депутатами?

– Маю чудові стосунки з депутатами сільської ради. Разом вирішуємо важливі питання й у всьому намагаємося дійти консенсусу. Головна мета зараз – це садочок. А далі будемо вирішувати проблему з ремонтом доріг і вуличним освітленням. Отож є над чим працювати.

– Яким чином будете висвітлювати інформацію про свою діяльність?

– Я постійно виступаю на зборах сільської громади і там звітую про свою діяльність, повідомляю про свої плани. Надалі буду дотримуватись цієї традиції.

– Пані Світлано, що можете сказати про навчання для депутатів?Що корисного почерпнули особисто для себе?

– Для мене ці заняття є досить корисними. Дійсно, не шкода навіть трьох годин, оскільки розумієш, що час витрачений недарма. Дізналася про нові політичні терміни, специфіку наповнення бюджету, почала відрізняти депутатські звернення від депутатських запитів. Наприклад, дуже часто до мене звертаються учасники АТО з приводу земельних питань. Тепер я знаю, як діяти в окремих ситуаціях, стаю більш обізнаною, мудрішою і як політик, і як людина.

Розмовляла Інна РОМАНЮК.