Вітаємо Вас на сторінках офіційного сайту Звягельської районної ради.Останні новини
ТВОЮ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, УКРАЇНО, БЕРЕЖУТЬ!
- Створено: 21 серпня 2015
Уже більше року триває війна... Українцям у черговий раз доводиться виборювати своє право на Незалежність, Цілісність і Суверенність.
В окопах і бліндажах, у постійній напрузі й очікуванні найгіршого, але завжди із вірою у себе й готовністю перемагати – так живуть НАШІ захисники на Сході НАШОЇ держави!
Минулого тижня делегація із району знову відвідала військовослужбовців 30 ОМБр, які нині виконують важливе завдання – захист держави у зоні АТО.
Організували поїздку керівники району – голова адміністрації Володимир Михнюк і заступник голови районної ради Дмитро Рудницький. Також до її складу увійшли директор підприємства «Факро-ТЛ» Сергій Висоцький, депутат міської ради Олександр Махновецький, приватний підприємець Олег Фіщук і голова Броницькогутянської сільської ради Валерій Примак.
Звісно, до своїх побратимів (а саме так військові сприймають звягельських волонтерів) поїхали не з порожніми руками. Усе необхідне, що просили військовослужбовці, члени делегації зібрали і відвезли до них на схід. А це: засоби гігієни, продукти харчування, солодощі, ліки, інструменти, колеса, літні душі, холодильник і багато іншого. Від наших земляків – асоціації українців у Каталонії – військовослужбовець отримав тепловізор, за що окремо хоче подякувати друзям із сонячної Іспанії.
А організатори цієї поїздки Володимир Михнюк і Дмитро Рудницький висловлюють щиру вдячність усім небайдужим мешканцям, підприємцям і підприємствам Звягельщини, які допомогли зібрати такі необхідні бійцям речі.
Усе це, звісно ж, порадувало бійців, та найкращим подарунком стала сама зустріч із земляками. А ще – імпровізовані концерти, які самотужки спромігся дати Валерій Олександрович Примак.
Під час візиту пісні звягельського співака чули бійці другого і третього батальйонів і не лише у розташуванні бази, а й на самісінькому передньому краї, від якого до ворога усього з два кілометри. З яким же трепетом сприймалися слова його пісень, з яким захватом чоловіки вслуховувалися у давно знайомі мелодії – цього передати словами просто неможливо.
Саме на передовій військове життя кипить. Щовечора тут «лунають акорди» залпів артилерійських установок, а небо вкривають «салюти» від пострілів. Вдень же – більш-менш спокійно.
Це помітили і ми, про це ж говорять і військові.
– Сказати, що після підписання всіх угод і домовленостей стріляти стали менше – не можу. Вони воюють зі змінним характером – то затихають, а то знову обстрілюють, – розповідає командир батальйону 30 ОМБр.
Ворожі сили не припиняють обстрілювати населені пункти, незважаючи навіть на те, що там живуть сім'ї «новоросів». Як припускають військові, це уже розпочалась міжусобна війна за контроль над територією між самими сепаратистами. Окрім того, дехто із представників так званої «новоросії» уже й сам не хоче воювати, але ті, кого вони раніше вважали своїми друзями, нині виставили їх наче «штрафбати». Так, як це було у роки ВВв.
Розповів нам підполковник і про життя місцевого населення:
– Ми намагаємось налагодити стосунки із місцевими мешканцями. На 9 травня, наприклад, влаштували захід біля пам'ятника Невідомому солдату, що стоїть на території села. Зібрали місцевих, провели урочисту частину, вшанували пам'ять загиблих. Словом, усе зробили так, як звикли до цього у Новограді. Але місцеві були шокованими, вочевидь, такі заходи для них – дивина. Дуже шкода дітей, які тут живуть... Самі розумієте, чому...
І дійсно, розуміємо, бо ані нормальної освіти, ані нормального життя там вони не побачать. Дорослому важко звикнути до такої психологічної напруги, а що вже й говорити про дитячу несформовану психіку.
Коли закінчиться війна, військові прогнозувати не беруться. Але кажуть, що багато українців вважають, що вона уже закінчилась.
– Якось спілкувався із волонтерами з Києва. То, на їхню думку, війна уже скінчилась. Саме це вони розуміють після того, як подивляться теленовини. Насправді ж АТО іще триває, – ділиться комбат.
Можливо, ця дезінформація, а, можливо, і людська виснаженість стали причиною того, що зараз волонтери усе рідше і рідше навідуються до військових. Хоча усім відомо, що завдяки волонтерам тримається армія.
І саме ця підтримка яку, надають «янголи добра», додає військовим сил, щоб, незважаючи на негативне сприйняття місцевим населенням, відсутність умов нормального існування і смертельний ризик для життя, берегти Незалежність України.
Газета "Лесин край"
ТВОЮ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, УКРАЇНО, БЕРЕЖУТЬ!